ТРАГЕДІЯ СЕЛА ГРИВА
Сьогодні ми згадуємо про долю великого поліського села Грива, населення якого повністю вивезли у повоєнні роки. Тепер про нього нагадує лише меморіальна стела і хрест, встановлений на місці колишнього храму, а також сільський цвинтар, на якому і досі з’являються свіжі могили. Багато жителів Гриви заповідають, щоб їх ховали лише в рідній землі.
Напередодні суворої зими 1951 року хати гривненчан були знесені, жителі насильно вивезені у Дніпропетровську область. Оформлено ж усе було протоколом зборів про добровільне бажання змінити місце проживання. «Згода» була вибита погрозами і мордобоєм.
Та не до душі прийшлись поліщукам «благодатні» землі, стиль життя тамтешніх мешканців. Переважна більшість втекла, розсіялись гривненчани по усіх-усюдах.
Однак є день, що кожного року скликає їх, їхніх дітей, онуків, правнуків на рідну землю, хоч тут гуляє лише вітер. Це храмове свято — Різдво Пресвятої Богородиці, в ім’я якої тут і стояла церква, яку теж зруйнували.
21 вересня біля пам’ятного знака-каменя і кам’яного хреста на місці храму збираються ті, для кого ця земля є рідною.
